-
1 хвастать
несов.; разг. см. хвастаться -
2 маҡтанырға тотоноу
начать хвастать -
3 захвастати
( начать хвастать) захва́стать, захва́статься -
4 talk
[tɔːk] 1. гл.1)а) говорить, разговаривать, вести беседуto talk bluntly / candidly / frankly / freely / fluently — говорить открыто, свободно, искренне, бегло
to talk loud(ly) / talk openly — во весь голос, открыто, громогласно заявлять о чём-л.
to need smb. to talk to — иметь потребность в собеседнике
to talk on a topic / subject — говорить, вести беседу на какую-л. тему
to talk of one thing and another, to talk of this and that — говорить, толковать о том о сём
to talk sense / business / амер. shop — говорить дело
She has found somebody to talk to. — Она нашла, с кем поговорить.
They were talking about the elections. — Они разговаривали о выборах.
She was talking of her trip. — Она рассказывала о своём путешествии.
I will talk to them about this problem. — Я обсужу с ними этот вопрос.
It is talked of placing me into asylum. — Речь идет о том, чтобы упечь меня в психушку.
She surely got herself talked about. — Она, разумеется, заставила всех говорить о себе.
I didn't / couldn't care to talk. — Мне не хотелось разговаривать.
б) вести переговоры, совместно и официально обсуждать (что-л.)The both parts were talking about the crisis of overproduction. — Обе стороны говорили о кризисе перепроизводства.
Syn:The lecturer talked on youth drug problems. — Лектор говорил о проблеме молодёжи и наркотиков.
Syn:lecture 2.г) общаться при помощи звуковых сигналов (по радио и т. п.)Ships usually talk to each other by wireless. — Корабли обычно переговариваются друг с другом по радио.
The ships were talking on the river. — На реке были слышны корабли.
•Syn:converse I 2.2)а) говорить на (каком-л. языке, диалекте)б) говорить (издавать какие-л. звуки)to talk in one's sleep — бормотать, говорить во сне
The water bubbles talked so noisily. — Пузыри на воде громко лопались.
Dolphins were talking their own dolphin talk. — Дельфины говорили на своём дельфиньем языке.
We could certainly hear the birds talking throughout the forest. — Мы, конечно же, слышали голоса птиц, которые разносились по всему лесу.
•Syn:3)а) болтать, трепать языком; пустословитьto talk big / large / tall / horse — хвастать, важничать
to talk by the hour — тараторить, трещать; болтать без умолку, чесать языком
to talk small — вести пустой разговор, салонную беседу
to talk nonsense — говорить чепуху, полную ерунду
Syn:prate 2.б) = talk about сплетничать, судачить, злословить, распространять слухиto talk behind smb.'s back — говорить за спиной у кого-л., за глаза; злословить на чей-л. счёт
to talk scandal / treason — распускать слухи, сплетничать / вести преступные разговоры
Let them talk. — Пусть себе болтают.
My wife's cheating on me gave people something to talk about. — Измены моей женушки дали пищу для толков и пересудов.
People were beginning to talk about new head officer's perversions and addictions. — Уже пошли толки об извращениях и пристрастиях нового директора.
Everybody is sure to talk now. — Да, теперь-то везде пойдут слухи.
Syn:gossip 2.4) разг. признаваться, расколоться, заговорить ( о допрашиваемом)Do you think the prisoners will talk? — Ты думаешь, заключённый расколется?
Syn:5) выговориться; наговориться, договориться (до какого-л. состояния)to talk oneself sick / hoarse — договориться до болезненного состояния / хрипоты
It seemed you talked yourself into trouble - getting this bullet right into your stomach. — Похоже, что ты, наконец, дотрепался и получил пулю в живот.
6) (talk about / off) начать поговаривать о (чём-л.), (начать) размышлять о (чём-л.), подумывать о (чём-л.)Are you still talking about moving to another city, or have you made up your minds? — Вы все ещё подумываете о том, чтобы переехать в другой город или вы уже окончательно решились?
7) ( talk into) уговорить (кого-л.) сделать (что-л.)I don't think Father is willing to lend us the car tomorrow, but I'll see if I can talk him into it. — Не думаю, что отец горит желанием дать нам машину на завтра, но я попробую уговорить его.
•- talk around- talk round
- talk away
- talk back
- talk big
- talk down
- talk out
- talk over
- talk profusely
- talk scandal
- talk smut
- talk through
- talk to the point
- talk up••to talk Greek / Hebrew / Double-Dutch / gibberish — говорить по-турецки, на тарабарщине, на непонятном языке
to talk smb.'s head off — заговорить кого-л. до потери сознания, замучать разговорами
to talk a good game, to talk a great ball game — амер. красиво говорить, мягко стелить
to talk oneself black in the face — говорить до посинения, позеленения
to talk one's head / one's arm, a donkey's hind leg, arse / off — наговориться вволю, всласть
to talk through one's hat / through (the back of) one's neck — говорить или нести вздор, пороть чепуху
to talk bullshit / crap / nuts — разг. нести ахинею, пороть чушь
to talk big / large / tall — разг. хвастать, бахвалиться
talk of the devil (and he will come / and he is sure to appear) — лёгок на помине
Look who's talking. — Чья бы корова мычала.
You can't talk. — разг. Не тебе говорить, ты бы лучше помалкивал
That was beer talking. — Это я под хмельком от пива сболтнул лишнего. ( реплика извинения за высказанную грубость или резкость)
- talk against time- talk cold turkey
- talk turkey 2. сущ.1)а) разговор; диалог; беседаheart-to-heart / loose / pep talk — разговор по душам / свободная, раскованная / живая беседа
blunt / plain / straight talk — прямой разговор, разговор без обиняков
to lead an idle / intimate / disjointed / small / double talk — вести пустой / интимный / бессвязный / пустячный / двусмысленный разговор
to engage smb. in talk, make a talk, fall into a talk — завязать беседу, начинать разговор, разговориться
The talk turned to sports. — Разговор перешёл на спортивную тему.
I think it's time we had a talk. — Я думаю, нам пора поговорить.
She had a long talk with him about his work. — Она долго говорила с ним о его работе.
We fell into a plain talk. — Мы с ней поговорили начистоту.
It seemed they met for a good talk. — Казалось, они встретились, чтобы всласть потрепаться.
- big talk- tall talk
- sweet talk
- walk the talkSyn:б) ( talks) переговоры; обсуждениеhigh-level / top-level / summit talks — переговоры на высшем уровне
to conduct / hold talk — вести переговоры
to break off talk — срывать переговоры, внезапно прекращать переговоры
talks about talks — предварительное обсуждение (предмета переговоров и т. п.)
Syn:2) лекция ( часто неформальная); нотацияI was given this usual talk on bringing up children subject. — Мне прочитали обычную в таких случаях лекцию по вопросам воспитания детей.
Syn:3)а) пустой разговор, пустословие; болтовня, трёпIt will end in talk. — Дальше разговоров дело не пойдёт.
It's just / mere talk. — Это так, трёп один.
Don't give me that never-smoke-again crap talk and all. — Хватит тут заливать мне про то, что больше не будешь курить и прочее.
Enough of these ill grandma talks. — Хватит уже историй про больную бабушку.
We need no talk here, show us what you can do. — Мы сюда не трепаться пришли - покажи, на что ты способен.
idle talk — пустословие, болтовня
б) вода, переливание из пустого в порожнее ( о бессодержательном или небрежно написанном тексте)Syn:4)а) молва; толки, слухи; россказниThere is talk of her resigning. — Поговаривают о том, что она уходит в отставку.
He was a man of principle and risked talk. — Он был человеком принципа и не боялся сплетен.
Syn:б) предмет разговоров, толков, сплетенShe was the talk of the whole town. — О ней судачил весь город.
His receiving Nobel Prize will make talk. — Теперь, когда он получил Нобелевскую премию, о нём будут много говорить.
Syn:5) разг. диалект, жаргон; язык, речьthieves' talk — воровской, блатной язык
Stop that baby talk! — разг. Перестань сюсюкать! Говори серьёзно!
Syn:••all talk and no cider — амер. много шуму, мало толку
that's the talk! — вот это дело!, вот это я понимаю!
talk(ing) shop — разг. говорильня (о правительстве, парламенте, особенно о Палате общин)
talk-master — амер.; разг. ведущий теле- или радио- ток-шоу
-
5 crack
kræk
1. сущ.
1) а) треск, хруст, скрежет;
щелчок хлыста;
ранее также "гром, трубный глас" There was heard so loud a crack, as if heaven had split asunder. ≈ Раздался такой громкий треск, как будто небеса треснули пополам. crack of doom б) удар, затрещина You hit him an awful crack! ≈ Ну ты ему и дал! в) ружейный выстрел;
перен. охота I mean to carry you off for a crack at the rabbits. ≈ Я хотел позвать тебя пострелять в кроликов. have a crack г) сл. хворост, сухое дерево
2) а) трещина, щель (особенно в полу), расселина;
свищ crack of dawn crack of day paper over the cracks Syn: breach, chink, cleft, crevice, fissure, fracture б) изьян, недостаток Syn: flaw, deficiency, failing, unsoundness в) ломающийся голос г) комп. крэк, ломалка (программа для взлома защиты какого-л. лицензионного программного обеспечения) д) сл. кража со взломом (воровской жаргон) е) нездоровое состояние ума;
душевная болезнь;
креза, сумасшедшинка He is a crack. ≈ Он головкой подвинулся.
3) а) нечто примечательное;
то что хвалят, перехваливают, нахваливают He is a crack! ≈ Он - это что-то! б) крэк (рафинированная кристаллическая форма героина, сильнодействующий наркотик)
4) о человеческой речи а) свежие новости б) ссора, словесная перепалка в) амер.;
разг. острота, шутка;
"шпилька", едкое замечание, "наезд" Make another crack like that and there'll be trouble right here in Cell Fifteen! ≈ Еще одно такое словцо и прямо тут, в пятнадцатой камере, случится страшное! for the crack Syn: fun, amusement, mischief г) необычайно говорливый человек
5) сл. монета в полкроны, монета в два шиллинга и шесть пенсов ∙ in a crack within a crack
2. прил.;
разг. великолепный, первоклассный, замечательный, знаменитый, прекрасный, клевый, кайфовый, атасный, отпадный, обалденный (и т.п., от сленговых переводов до общеязыковых) My sleeping-room was the crack apartment of the hotel. ≈ Моя спальня была самая что ни на есть крутейшая комната в отеле. Syn: first-rate, first-class, pre-eminent, superexcellent
3. гл.
1) а) трещать, скрежетать, скрипеть;
шуметь;
щелкать хлыстом;
также о звуке пушечного, ружейного, пистолетного выстрела At every step the bones of the buffalo were heard to crack. ≈ При каждом шаге буйвола было слышно, как скрипят его кости. б) стрелять, палить Soldiers were cracking at the running enemy. ≈ Солдаты стреляли в убегающего врага. в) двигаться на полной скорости (так что все трещит) We set full sail and crack on to her again. ≈ Мы ставим все паруса и снова шпарим за ней. - get cracking
2) а) давать трещину, трескаться, растрескиваться;
раскалывать(ся) ;
колоть, расщеплять, раздрабливать;
расколачивать, разламывать He cracked his skull in the accident. ≈ Он разбил себе череп в автокатастрофе. Syn: break, crush б) быть приоткрытой (о двери) Syn: be ajar в) наносить удар, давать тумака Get out of here before I crack you one. ≈ Пшел вон отсюда, пока я тебе не накостылял. г) перен. решать трудную задачу ("щелкать как орешки") Syn: solve д) выпивать, опустошать, "раздавить" (бутылку) He bragged about the number of bottles he can crack overnight. ≈ Он все рассказывал, какое невероятное количество бутылок он может выпить за вечер. Syn: empty, drink, discuss е) поставить рекорд Syn: break a record ж) сл. совершить кражу со взломом з) "сломаться", "спечься", "сдохнуть" The first of the racing horses cracked some distance from home. ≈ Первая из лошадей "сдохла" незадолго до финиша и) сойти с ума, подвинуться рассудком
3) ломаться (о голосе)
4) о человеческой речи а) произносить вслух;
громко говорить, заявлять о чем-л.;
хвастать Whilst the doctor cracked his great clumsy jokes upon you. ≈ Пока доктор потчевал тебя своими извозчичьими шутками. That's naught to crack on. ≈ Хвастаться-то нечем. crack hardy Syn: boast, brag б) судачить, сплетничать crack up
5) тех. производить крекинг нефти ∙ cry crack crack in crack down crack open crack out crack up crack a bottle crack a joke crack a smile crack a record crack a window
4. нареч. с треском, со свистом;
может также носить характер междометия, в таких случаях переводясь хлоп, щелк, кряк, хрясь Crack went his whip, and we were off. ≈ Под свист его кнута мы отправились в путь. Crack went the mast. ≈ Крак! и мачта пополам. Syn: pop, plop треск;
щелканье;
удар (разговорное) резкий звучный удар;
затрещина - a * on the head резкий удар по голове трещина;
щель, расселина - the ground was full of *s after the hot, dry summer после жаркого, сухого лета земля сильно потрескалась - to open the window a * приоткрыть окно ломающийся голос (у мальчика) (эмоционально-усилительно) что-л. замечательное, первоклассное (игрок, спортсмен, лошадь и т. п.) - she is a * at skiing она отличная лыжница (жаргон) кража со взломом;
вор-взломщик( сленг) попытка, проба, эксперимент - to take a * at smth. сделать попытку, попробовать силы в чем-л. (американизм) (сленг) остроумная реплика;
саркастическое замечание( сленг) пунктик, легкое помешательство - he has a * он слегка тронулся (диалектизм) (американизм) болтовня, оживленная дружеская беседа;
треп( американизм) рассвет прожилка( в камнях) (разговорное) момент, мгновение - in a * мгновенно, в два счета > the * of doom (религия) трубный глас, возвещающий день страшного суда;
> to the * of doom до бесконечности, до второго пришествия;
> to walk a * (американизм) пройти прямо вдоль щели между досками;
пройти по одной половице;
> to paste over the *s замазывать недостатки, трудности, противоречия( разговорное) великолепный, первоклассный;
знаменитый - polo-player великолепный игрок в поло - * team первоклассная команда - * shot меткий стрелок, снайпер - * unit (военное) отборная часть с треском, с резким отрывистым звуком - the pistol went off * грянул пистолетный выстрел производить шум, треск;
щелкать (хлыстом) - to * the joints of the fingers хрустеть пальцами - the rifle *ed and the beast fell грянул выстрел, и зверь упал - the damp wood *ed in the fire сырые дрова трещали в камине расщеплять;
вызывать растрескивание - she says the vase was *ed before она говорит, что на вазе была уже трещина - boiling water will * a glass от кипятка стакан может лопнуть трескаться, давать трещину - the mirror *ed from side to side зеркало треснуло во всю ширину - the ice *ed лед дал трещину - the skin was *ed кожа потрескалась раскалывать, разбивать - to * nuts колоть орехи (разговорное) преодолеть, одолеть - to * the sound barrier преодолеть звуковой барьер - to * a mystery разгадать загадку - to * a record (американизм) поставить или побить рекорд - to * a code расшифровать код;
подобрать ключ к шифру ломаться (о голосе) - his voice *ed with grief его голос прерывался от горя (разговорное) откупорить - to * a bottle раздавить /распить/ бутылочку (жаргон) совершить кражу со взломом - to * a crib ограбить дом взломать - to * a safe взломать сейф( сленг) свести с ума, довести до психоза;
тронуться, помешаться( сленг) подорвать( репутацию, доверие и т. п.) (американизм) (сленг) (on) доказывать - to * on smb. убедить кого-л.;
втолковать кому-л. - to * on smth. доказать что-л. (диалектизм) (американизм) болтать, трещать;
сплетничать;
хвастаться( специальное) крекировать (нефть) > to * a joke отпустить шутку;
> to * a smile улыбнуться, осклабиться;
> to * a book открыть учебник и начать долбить;
> to * one's jaw (американизм) хвастать, похваляться;
> to * wise (американизм) острить;
> to * hardy (австралийское) (новозеландское) храбриться, не подавать виду, что тебе тяжело;
делать хорошую мину при плохой игре > a hard nut to * трудная задача;
неразрешимая проблема;
человек, с которым трудно справиться;
крепкий орешек > to use a steam-hammer to * nuts стрелять из пушек по воробьям трах! - *! down it came! трах!, все рухнуло! crack разг. великолепный, первоклассный;
знаменитый ~ давать трещину, трескаться;
раскалывать(ся) ;
колоть, расщеплять ~ (кто-л. или что-л.) замечательное ~ ломаться (о голосе) ~ ломающийся голос (у мальчика) ~ амер. разг. острота, шутка;
саркастическое замечание ~ тех. подвергать( нефть) крекингу;
crack down сломить (сопротивление) ~ производить треск, шум, выстрел;
щелкать (хлыстом) ~ треск;
щелканье (хлыста) ~ трещина;
щель, расселина;
свищ ~ удар;
затрещина to ~ a bottle распить, "раздавить" бутылку (вина) to ~ a joke отпустить шутку;
to crack a smile улыбнуться to ~ a record амер. поставить или побить рекорд to ~ a joke отпустить шутку;
to crack a smile улыбнуться to ~ a window распахнуть окно ~ тех. подвергать (нефть) крекингу;
crack down сломить (сопротивление) ~ up разг. превозносить;
рекламировать ~ up разг. разбиваться (вдребезги) ;
разрушаться;
потерпеть аварию( о самолете) ;
вызвать аварию (самолета) ~ up разг. стареть;
слабеть( от старости) frost ~ =frostcleft frost ~ =frostcleft frostcleft: frostcleft лес. зяблина, морозобоина ~ пораженный морозобоиной;
треснувший от мороза -
6 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́ -
7 crack
1. [kræk] n1. 1) треск2) щёлканье ( хлыста)3) удар ( грома)2. разг. резкий звучный удар; затрещина3. трещина; щель, расселинаthe ground was full of cracks after the hot, dry summer - после жаркого, сухого лета земля сильно потрескалась
4. ломающийся голос ( у мальчика)5. эмоц.-усил. что-л. замечательное, первоклассное (игрок, спортсмен, лошадь и т. п.)6. вор. жарг.1) кража со взломом2) вор-взломщик7. сл. попытка, проба, экспериментto take a crack at smth. - сделать попытку, попробовать силы в чём-л.
8. амер. сл. остроумная реплика; саркастическое замечание9. сл. пунктик, лёгкое помешательство10. диал., амер. болтовня, оживлённая дружеская беседа; трёп11. амер. рассвет (тж. crack of dawn)12. прожилка ( в камнях)13. разг. момент, мгновениеin a crack - мгновенно, в два счёта
♢
the crack of doom - рел. трубный глас, возвещающий день страшного судаto /till/ the crack of doom - до бесконечности, до второго пришествия
to walk a /the/ crack - амер. пройти прямо вдоль щели между досками; ≅ пройти по одной половице
2. [kræk] a разг.to paste /to paper/ over the cracks - замазывать недостатки, трудности, противоречия и т. п.
великолепный, первоклассный; знаменитыйcrack shot - меткий стрелок, снайпер
3. [kræk] advcrack unit - воен. отборная часть
с треском, с резким отрывистым звуком4. [kræk] vthe pistol went off crack - грянул /прогремел/ пистолетный выстрел
1. производить шум, треск; щёлкать ( хлыстом)the rifle cracked and the beast fell - грянул выстрел, и зверь упал
the damp wood cracked in the fire - сырые дрова трещали /потрескивали/ в камине
2. 1) расщеплять; вызывать растрескиваниеshe says the vase was cracked before - она говорит что на вазе была уже трещина
2) трескаться, давать трещину3. 1) раскалывать, разбивать ( резким ударом)2) разг. преодолеть, одолетьto crack a record - амер. поставить или побить рекорд
to crack a code - расшифровать код; подобрать ключ к шифру
4. ломаться ( о голосе)his voice cracked with grief [emotion] - его голос прерывался от горя [от волнения]
5. разг. откупоритьto crack a bottle - раздавить /распить/ бутылочку
6. вор. жарг.1) совершить кражу со взломомto crack a crib - ограбить дом /квартиру/
2) взломать (тж. to crack open)7. сл.1) свести с ума, довести до психоза2) тронуться, помешаться8. сл. подорвать (репутацию, доверие и т. п.)9. амер. сл. (on) доказыватьto crack on smb. - убедить кого-л.; втолковать кому-л.
to crack on smth. - доказать что-л.
10. диал., амер.1) болтать, трещать; сплетничать2) хвастаться11. спец. крекировать ( нефть)♢
to crack a joke - отпустить /«отколоть»/ шуткуto crack a smile - улыбнуться, осклабиться
to crack one's jaw - амер. хвастать, похваляться
to crack wise - амер. острить
to crack hardy /hearty/ - австрал., новозел. храбриться, не подавать виду, что тебе тяжело; ≅ делать хорошую мину при плохой игре
a hard nut to crack - а) трудная задача; неразрешимая проблема; б) человек, с которым трудно справиться; ≅ крепкий орешек
5. [kræk] intto use a steam-hammer to crack nuts - ≅ стрелять из пушек по воробьям
трах!crack! down it came! - трах!, всё рухнуло!
-
8 Klappe/
1. груб. рот. die Klappe aufmachen [aufreißen] раскрыть рот, заговорить, начать болтать [распинаться, "разоряться"]. Mach endlich deine Klappe auf und antworte: Willst du warten, bis mir die Geduld platzt?Wenn der seine Klappe aufreißt, könntest du annehmen, daß er hier was zu sagen hätte. Dabei ist er selbst ein Mädchen für alles, jmdm. eins auf die Klappe geben "съездить", "врезать" кому-л. [по морде, по шее, по балде]. Ich gebe dir gleich eins auf die Klappe, wenn du mit deinen Frechheiten nicht aufhörst, eine große Klappe haben быть брехлом [трепачом], брать горлом. Dieser Meyer! Große Klappe und nichts dahinter!Sonst hat sie (immer) eine große Klappe. Wenn sie aber Rede und Antwort stehen soll, versagt sie.Sie versucht, sich überall mit ihrer großen Klappe durchzusetzen, die Klappe halten держать язык за зубами, "заткнуться". Kannst du nicht endlich die Klappe halten?! Siehst doch, daß ich telepho-niere.Halt die Klappe, sonst passiert noch was!Halt endlich deine (große) Klappe! Du kannst einem ja mit deinem Gequatsche auf den Wecker fallen.Er kann die Klappe nicht halten, erzählt gleich alles weiter. Klappe! заткнись!, молчи в тряпочку! Klappe! Du wirst nicht gefragt! bei jmdm. geht die Klappe runter [fällt die Klappe] кто-л. замолк, стих. Zuerst tat er so hilfsbereit, aber als ich ihn bat, mir zu helfen, ging ihm die Klappe runter, eins auf die klappe kriegen "заработать", получить по морде [по башке, по шее, по балде]. Kriegst gleich eins auf die Klappe, wenn du nicht bald still bist!Der Meyer ist ja heute so verstimmt? Hat er vielleicht vom Chef was auf die Klappe gekriegt? eine große Klappe riskieren [schwingen] хвастать напропалую, брать глоткой [горлом]. Was der immer für eine große Klappe riskiert! Dabei ist er bei der Arbeit eine Null.Immer schwingt sie die große Klappe und läßt andere kaum zu Wort kommen, die Klappe zumachen "заткнуться", замолчать. Mach deine Klappe zu, wenn Vater redet!Er kann seine Klappe nicht zumachen, immer will er das letzte Wort haben.2. кровать, койка. Jetzt ist endlich Feierabend mit dir. Marsch, in die Klappe! Alle Kinder schlafen schon um diese Zeit.Nach diesem langen Marsch habe ich mich totmüde in die Klappe gehauen [geworfen] und am nächsten Tag bis zum Mittagessen durchgeschlafen.Ich bin heute ganz kaputt. Wenn ich nach Hause komme, haue ich mich [steige, krieche ich] gleich in die Klappe.3. < хлопушка для мух>: zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen одним выстрелом двух зайцев убить. Wenn du die Wäsche abholst, kannst du doch auf dem Hinweg das Buch in der Bibliothek abgeben. Dann schlägst du gleich zwei Fliegen mit einer Klappe.Deutsch-Russisches Woerterbuch der umgangssprachlichen und saloppen > Klappe/
См. также в других словарях:
захва́стать — аю, аешь; сов. разг. Начать хвастать … Малый академический словарь
Захвастать — сов. неперех. разг. Начать хвастать, похваляясь чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЗАХВАСТЫВАТЬ — ЗАХВАСТЫВАТЬ, захвастать, начинать, начать хвастать; бахвалиться чем, забахвалить; | кого, превзойти хвастовством, озадачить. ся, завраться хвастая, хвалясь, забахвалиться. Захвастался, да и захрястался. Захвастыванье ср., ·длит. захвастанье ср … Толковый словарь Даля
захвастать — аю, аешь; св. (чем). Разг. Начать хвастать. Дети захвастали своими поделками. З. друг перед другом … Энциклопедический словарь
захвастать — аю, аешь; св. чем разг. Начать хвастать. Дети захвастали своими поделками. Захва/стать друг перед другом … Словарь многих выражений
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
ЗАЧИТЫВАТЬ — или засчитывать или зачитать; зачесть что во что, куда (гл. считать); зачислять, зачислить: заверстывать. Зачитывая или зачитая шесть рабочих дней за шесть прогульных, приходится тебе сорок рублей, из которых еще надо зачесть три задатка.… … Толковый словарь Даля
ПОЙТИ — куда, стать или начать идти, отправиться пеши или водой, уйти по что, с известною целью. Поди домой, и Бог с тобой! ступай. Пойду да погляжу. Пошел бы ты, да удавился. Бабы по грибы пошли. Река пошла на восток, поворотила. Лес, пашня под гору… … Толковый словарь Даля
Дантес, Жорж Шарль — Жорж Шарль Дантес Georges Charles de Heeckeren d Anthès … Википедия